1. Поясніть що є предметом, метою курсу “Історія України”, дайте періодизацію та проаналізуйте джерела та історіографію курсу.
Історія України вивчає політичні, соціально-економічні та культурні аспекти розвитку українського народу протягом усього періоду його існування, від часів появи людини на її території і до сьогодення. Студентам необхідно уявляти coбі історичне минуле українського народу як суцільний і неперервний історичний процес, в ході якого створювалися відповідні форми його соціального існування, починаючи від первісного суспільства до розвинених форм державного життя. Історія України вивчає історію землі (території), на якій постійно перебував український етнос, її відповідну еволюцію, а також історію тих інституцій, що були створені українським народом на всіх етапах його розвитку.
Головні завдання курсу:
Вивчення студентами історичного минулого своєї Батьківщини дозволить краще усвідомити своє місце і роль у суспільно-політичному житті, зайняти активну громадянську позицію.
Ознайомлення з історичним процесом в Україні в контексті європейської історії.
Поглиблення професійних знань студентів.
Ознайомлення з методологією сучасних історичних досліджень.
Прищеплення студентам принципів історизму в оцінці тих чи інших суспільно-політичних явищ.
6. Формування національної свідомості й відповідної соціокультурної та політичної орієнтації.
Періодизація української історії відповідає її найважливішим періодам – первісного суспільства; початок і розвиток української держави з центром у Києві - Pycі; піднесення Галицько-Волинської державності, панування Литви й Польщі на українських землях, Українська козацька держава, боротьба за національно-культурне відродження; визвольні змагання I9I7-I921 рр., панування тоталітарної системи на основних українських землях; Друга світова війна; післявоєнний період, створення cyвереннoї держави - Україна.
Протягом багатьох віків український народ був поділений між сусідніми державами: Польщею, Туреччиною, Pocією, Австрією. На захоплених територіях України існували одночасно різні державно-політичні інститути як власні, так і чужинні, що поглиблювало специфіку історичного розвитку того чи іншого регіону (зокрема - Гетьманщини, Запорожжя та Правобережної України у ХVІІІ ст.). Однак усі землі України – центральні, східні, західні, південні - були заселені одним українським населенням, яке об’єднували спільність мови, культури і зрештою прагнення існувати в одній дepжaві. Боротьба за українську державність була змістом діяльності багатьох поколінь різних соціальних верств українського народу.
Джерела та історіографія. Вивчення вітчизняної icтopiї в Україні було започатковане літописами, що велися спочатку як записи подій за роками, і поступово перетворилися на літературно-наукові твори. Найдавнішим літописом є «Повість врем’яних літ», яка охоплює події від найдавніших часів до початку ХІІ ст. Вона збереглась у багатьох літописних списках, найдавнішими з яких є т.зв. Лаврентіївський (XIV ст.) та Іпатіївський (ХV ст.). Останній з них, який найповніше зберігає перші твори давньої української історіографії, вміщує також Київський літопис, що охоплює все Хll ст. та Галицько-Волинський літопис 1209-1292 рр. Кожен з цих літописів є яскравим відображенням бурхливих подій епохи, утвердженням ідеї політичної незалежності Старокиївської держави. Літописна традиція України Русі була продовжена у т.зв. захiдноруських літописах, тобто творах переважно білоруського походження, які водночас були близькими до української історіографії. Серед них виділяється т.зв. Короткий Київський літопис, що входить до Супрасльського рукопису і вміщує опис подій кінця ХV - початку ХVI ст.
Поява на історичній apeнi українського козацтва зумовила перші спроби з’ясувати питання його походження, розкрити зв’язок його воєнної доблесті із звитягами предків, стародавніх pyciв у боротьбі з ворогами (Густинський літопис). Період від 1240 до 60-х рр. ХVI ст. висвітлює збірник «Літописці Волині і України». Бурхливі події виз...
